Суперечка щодо острова Качатхіву викликає політичну напругу між Індією та Шрі-Ланкою

Невеликий острів Качатхіву, розташований у протоці Палк, що розділяє Індію та Шрі-Ланку, став епіцентром зростаючої політичної суперечки між двома сусідніми країнами. Охоплюючи лише 1,9 квадратних кілометрів, ця, здавалося б, незначна ділянка землі викликала значну суперечку, підкреслюючи складні історичні та емоційні зв’язки, які пов’язують і розділяють регіон. Острів, який знаходиться ближче до індійського штату Таміл Наду, але був переданий Шрі-Ланці в 1974 році, з тих пір став предметом суперечок, особливо серед рибальських спільнот і політичних кіл Таміл Наду. Нещодавнє загострення напруженості можна простежити до історичних рішень та емоційної ваги, яку несе острів для багатьох. У 1970-х роках під керівництвом тодішнього прем’єр-міністра Індіри Ганді Індія офіційно визнала суверенітет Шрі-Ланки над Катчатіву через двосторонню угоду. Однак це рішення викликало критику та жаль у ретроспективі, оскільки деякі індійські політики та дипломати поставили під сумнів стратегічне передбачення поступки такої стратегічно розташованої ділянки землі. Нещодавні коментарі колишнього міністра закордонних справ Харша Срінгли, який критикував опозицію за її позицію щодо острова, знову розпалювали дискусію, підкреслюючи символічне значення острова за межами його географічного розміру. Посилання Срінгли на острів як щось більше, ніж просто «шматок скелі» та його критика історичних політичних рішень відображають глибоко вкорінені емоції та національну гордість, пов’язані з цією проблемою. Суперечка навколо Катчатієву стосується не лише територіальних претензій, а й залучення засобів до існування рибалок обох країн, які традиційно мали доступ до вод навколо острова. Постійна напруженість призвела до частих протистоянь на морі, підкреслюючи необхідність дипломатичного вирішення, яке б поважало інтереси та проблеми всіх залучених сторін. Оскільки дебати навколо Качатхеєву продовжують розгортатися, це слугує нагадуванням про тривалі виклики геополітики Південної Азії, де історична спадщина та сучасні реалії часто стикаються. Вирішення суперечки щодо Качатхієву вимагатиме не лише дипломатичної витонченості, а й тонкого розуміння історичних та емоційних вимірів, які сформували нинішній глухий кут.